Процес обробки скляної пляшки полягає в тому, що після відпалу скляної пляшки емульсія моностеарату, поліетилену, олеїнової кислоти, силану, силікону або іншого полімеру розпилюється в туман, який прикріплюється до поверхні скляної пляшки при певній температурі ( температура пляшки залежить від матеріалу, що розпилюється, приблизно 21 ~ 80 градусів), щоб утворити захисний шар із зносостійкістю та мастилом.
Процес нанесення гарячого покриття на скляну пляшку здійснюється після формування пляшки та перед обробкою відпалом. Коли технологічна скляна пляшка повільно охолоджується до 500 ~ 600 градусів, металеве покриття розпорошується на поверхню контейнера, щоб утворити захисну плівку певної товщини, яка підвищує міцність поверхні приблизно на 30%, і може зробити пляшка витримує тривале водне миття і прання.
Органічну полісилоксанову гідрофобну плівку та полімеризацію (Si02) можна сформувати за допомогою силіконового напилювального покриття або просочення силіконом на поверхні скла. Кремнієва плівка, з’єднана зі скляною поверхнею загальним кремнієвим зв’язком. Після термічної обробки органічні групи будуть випаровуватися, а плівка оксиду кремнію, що залишилася, може бути заповнена в тріщині, а гідрофобність може уникнути дифузії активного середовища в тріщині, і поверхнева тріщина загоюється, не тільки міцність і хімічні стабільність скла покращується, але також скло має особливі оптичні властивості та стійкість до ударів.
